Звістка

Віршик від оптиміста:

Взимку – весна у місті;

Дні мої – повні змісту;

Ночі – тепла і снів;

Майже дорослі діти;

Виголений і ситий.

Гей би, чкурнути світом!

А, здається, приплив.

Оберти… ні, не скинув,

Серцем у небо лину,

Келих свій до краплини

Питиму, хай там що!

Скільки у чаші трунку?

Скільки ще поцілунків?

Треба підбить рахунки,

Доки триває шоу.

Совісті б – добрій справі!

Чуєте, дні лукаві?!

Книги давно на лаві –

Світові ж не до них.

Кожному б  - віри подвиг,

Вільний відкрити подих,

Теплий відчути дотик,

Дружній почути сміх.

Прісний калач без солі,

Слово пусте без волі.

Краще тверезе «соло»,

Аніж хмільний мотив.

Cтерпить читач на сайті:

Суд промовляє: «Встати!».

Правди не написати –

Гірше від німоти.

Донецьк, 12.01.2014