19.01.2014 00:58
для всіх
191
    
  2 | 2  
 © Антоніна Грицаюк

Крила мала

Крила мала

з рубрики / циклу «Про долю»

Немовби птаха,

Крила мала,

Казав невдаха,

Вона літала.


Крила росли,

В неї щоднини,

На них з роси,

Були перлини.


А він гнітив,

Хотів згубити,

Геть не любив,

Гріх залишити.


Вона літала,

Бо вона мати,

Усе здолала,

Заради дитяти.


Знялась у небо,

Довго літала,

Так було треба,

Знов покохала.


А він давно,

Склав свої крила,

Все, що було,

Злість загубила.



м. Славута, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.01.2014 23:44  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно! Добре, хоч їй доля усміхнулася! Злість ніколи не приносить щастя!