Неслухняний син

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Неслухняний син в батьків,

Тут не треба зайвих слів,

Так і сяк йому товчуть,

Та не в тому певно суть.

Він хвилини не сидить,

Мов та куля десь летить,

Те зламав, те загубив,

Глечик з молоком розбив.

Кіт від нього виживає,

Гусак у вирій відлітає,

Півень хлів почав минати,

До сусідів іде спати.

А собака лячно виє,

Давно гавкати не сміє,

Тут на дворі іде дощ,

Мама варить смачний борщ.

Аж заходить чудо в хату,

– Вибач, – каже чемно, – тату,

Мама краплі миттю п’є,

Тато пасок дістає.

Щось подумав заховав,

Про дитинство вмить згадав,

Гени в землю не втоптати,

Якось будемо виживати.

м. Славута,