04.04.2014 15:48
18+
305 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Неслухняний Вітя

Неслухняний Вітя, годі,

Що тут говорити,

Будеш цілувати ноги,

Як захочеш жити.


Тут сміятися не гоже,

Час і міру знати,

П’ятірня не допоможе,

Суд буде карати.


Наробив, ти, Вітя, лиха,

Надіявсь на Вову,

Думав, що мине все стиха,

Кров мав за основу.


А та кров була гаряча,

Лилася без впину,

В тюрмі буде тепер дача,

Виловлять скотину.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.04.2014 18:16  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так повернення його буде трагічне люди не простять його злодіяння... 

 05.04.2014 11:26  Тетяна Чорновіл => © 

Думала спочатку, що вірш дитячий. Ще вітя мріє й повернутися! Але що віті, що вові тут чорт хіба рад!
Влучна Ваша іронія...