Неслухняний Вітя
з рубрики / циклу «Про долю»
Неслухняний Вітя, годі,
Що тут говорити,
Будеш цілувати ноги,
Як захочеш жити.
Тут сміятися не гоже,
Час і міру знати,
П’ятірня не допоможе,
Суд буде карати.
Наробив, ти, Вітя, лиха,
Надіявсь на Вову,
Думав, що мине все стиха,
Кров мав за основу.
А та кров була гаряча,
Лилася без впину,
В тюрмі буде тепер дача,
Виловлять скотину.
м. Славута,
