Подвиг матерів
Зібрались матері, взяли плакати,
До беркуту пішли аж під щити,
Щоб подивитись в очі, щоби знати –
Чи є там люди, Господи прости.
«Сини, почуйте нас, ми Вас благаєм!!!
Ви киньте палиці, шоломи з нами йдіть,
Бо Україна також Вас кохає,
За Вас хай серце наше не болить».
Стоять солдати, та можливо в когось,
Там, за стеклом шолома, скотиться сльоза…
Ніхто із матерів не бачить цього
І рветься серце материне, і болить душа.
Цей материнський подвиг вартий того,
Щоб відстояти вільну Україну,
Щоб "обломити" клятій владі роги,
Щоб не боялась мати за свою дитину.
Я вдячний матерям за ці плакати,
За їх любов, тепло, за тихий плач.
Почуй же їх, Вкраїнський ти солдате.!?
І ніжно пригорни, скажи «ПРОБАЧ».
