Материнський плач
з рубрики / циклу «Про долю»
Не одна вже плаче мати,
З нею Україна,
Звідки сина їй чекати,
Де її дитина.
Що це робиться, о Боже?
За що помирають,
Кому кров та допоможе,
Своїх не кидають.
Їхні гладкі та пихаті,
А чужих лупцюють,
Мов те вороняччя раді,
На м`ясо чатують.
Людська кров їм, мов вода,
Розваги та потіха,
Боже, Матінка Свята,
Вбережи від лиха.
Молюсь слізно та благаю,
Бо я також мати,
Україно, рідний краю,
Скільки ще страждати?
м. Славута,
