29.01.2014 16:19

18+

166

3 | 3

 © Ірина Червінська-Мандич

Години чорні лузаю насінням,

І застеляю постіль свіжим сіном.

Просію попіл, перетрушу пір’я,

І посаджу лілею на подвір’ї,

Зашию голку у звороти речень

І поскладаю на підлогу речі.

Повішу зливи на віконні рами,

Напишу нову, небуденну драму,

Зготую в маслі Ейфелеву вежу,

Перекрою я світанкові межі.

Примушу сонце танцювати румбу,

Нові відкрию землі за Колумбом,

І розрахуюсь щастям за розлуку.

… Помий, сідаючи до столу, руки.

11.12.2008