Години чорні лузаю насінням,
І застеляю постіль свіжим сіном.
Просію попіл, перетрушу пір’я,
І посаджу лілею на подвір’ї,
Зашию голку у звороти речень
І поскладаю на підлогу речі.
Повішу зливи на віконні рами,
Напишу нову, небуденну драму,
Зготую в маслі Ейфелеву вежу,
Перекрою я світанкові межі.
Примушу сонце танцювати румбу,
Нові відкрию землі за Колумбом,
І розрахуюсь щастям за розлуку.
… Помий, сідаючи до столу, руки.
11.12.2008