01.02.2014 18:39
18+
197
    
  7 | 7  
 © Ірина Червінська-Мандич

Екземи сердець

А дзуськи! А баста! А доста! А стоп!

«Pardon*, моє серденько!» Гулко розбити

Тарілку і склянку, зчинити потоп

(і, навіть, всесвітній) усім паразитам.

Запертись у льосі на вічний замок,

Зварити із півня вчорашнього юшку, 

А лиш би дзьобатий навіки замовк,

Щоб ранок каміння не пхав у подушку.

Ну, скло на підлозі… Та ж скло у вікні,

Та перетрубації в небі пташині.

«Pardon, моє серденько!» Ми на війні,

Де гасяться очі й спалахують шини.

«Pardon, моє серденько!» Вчора – весна,

Сьогодні – зима, завтра світу не стане…

Хвилини, як бруньки. Образи – без дна

Екземи сердець, розпанахані рани.



Калуш, 30.01.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.06.2014 17:51  Олег Буць => © 

Дуже сильно! Дякую! Ось лише... З приводу - "Сьогодні – зима, завтра світу не стане…" Не накаркали б...

 05.02.2014 18:01  Заходив => © 

Шикарно.

 02.02.2014 02:00  Марієчка Коваль 

йо-ма-йо... яка класна штука. це не вірш, хтозна що, це вище мого розуміння... так емоційно, блін, геть не подумала б. Супер.

 01.02.2014 21:19  Мальва СВІТАНКОВА 

На надриві...писане.5

 01.02.2014 20:20  Олена Вишневська 

класно!

 01.02.2014 12:40  Тетяна Белімова => © 

Екземи сердець... Як шкода уражених... Чи є ліки? Юшка із півня? Десь є, певно!

 01.02.2014 11:53  Тадм 

чудово!

 01.02.2014 10:13  Деркач Олександр => © 

Супер