12.09.2017 17:55
для всіх
156
    
  6 | 6  
 © Олена Коленченко

Шрами сердець на скалах чорного плачу

Шрами сердець на скалах чорного плачу

У тихій заводі п`є душу темний морок, 

Тримає розпач у рутинній боротьбі...

Ховаю душу я, а він її неволить, 

Спроквола іншу споглядає з висоти...


Та чи є правда між людьми, чи то є злочин, 

Коли на серці залишають скрижалі?

В чому провина наша, відповідь де, Отче?

Чом, як мурахи, люди гинуть на війні?


Знов чорний ворон споряджає колісницю...

/В гіркої правди ні початку, ні кінця/

Зі списом гострим піднімаю я десницю, 

Звільняю душу, запускаючи гінця!


Підступний морок відступає, мов гієна, 

Яка нажерлась сліз і крові досхочу, 

Лиш залишає вічна пам`ять поіменно

Шрами сердець на скалах чорного плачу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.09.2017 20:21  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже хороший вірш, актуальний, на жаль.
Світла пам"ять невинно загиблим. А ворогам нехай гикнеться ((

 13.09.2017 09:05  Світлана Рачинська => © 

схиляюся... потрібна поезія, Оленочко...

 13.09.2017 08:16  Тетяна Белімова => © 

Важко... Вічна пам`ять героям...

 13.09.2017 02:28  Серго Сокольник => © 

Аби відступав... Хоч так...

 12.09.2017 18:12  Панін Олександр Мико... => © 

Сильна, патріотична поезія.