Запах кави
з рубрики / циклу «Про долю»
Лоскоче ніздрі запах кави,
Такий приємний, запашний,
Погрітися ради забави,
Його я п’ю такий смачний.
На дворі віхола все виє,
Пора уже відпочивати,
Сніг за вікном в пітьмі біліє,
Місяць моргає пора спати.
Щосили серце в грудях б’ється,
Кава зробила свою справу,
Так думала, що все минеться,
Навіщо випила лукаву.
Ковтнула краплі – хід збавляє,
В голові думки все рояться,
А віхола все завиває,
Під неї сни хороші сняться.
Щиро молюся до ікон,
Порятунку всім в Бога благаю,
Десь за вікном там ходить сон,
В темну ніч я з ним пірнаю.
м. Славута,
