12.02.2014 17:28
лише 18+
694
    
  7 | 8  
 © Бойчук Роман

Афродіта

Афродіта

Шепчи, п"яни мій глузд, чарівна Афродіто,

Скупай у шовко-хвилях локонів своїх

Мойого тіла хміль палкий, в жагу зодітий...

Переступи межу дозволень, мов поріг.


Твій шепіт - моря шум, а ніжність - його піна -

Пестливо так мене торкають... Я - пісок...

Мов хвилі - рухи тіл... Ми - чайки... Ми - пір"їни...

Зашепочи мене, богине, ще разок... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.02.2014 01:51  Марина Моренго => © 

Хоча цікавлючись психологією, зажди дивувавалась - чи то ж так авторам цього не вистачає у житті??? бо ж так часто пишемо-пишуть про наболіле))) не сприймайте ці слова особисто!

 16.02.2014 01:50  Марина Моренго => © 

От інтимна лірика-еротична поезія у Вас чудові. Тут Ви у своїй стихії)))

 13.02.2014 10:01  Тетяна Белімова => © 

Гарно! Ніжно!))

 12.02.2014 19:42  Лілія Ніколаєнко 

Я закохалась в цей вірш...))

 12.02.2014 19:21  Ганна Коназюк 

Дуже красиво!!!

 12.02.2014 12:19  Олена Вишневська 

Такий п`янкий шепіт!