19.02.2014 21:48
for all
295 views
    
rating 5 | 13 usr.
 © Тетяна Белімова

УКРАЇНІ

УКРАЇНІ

Ти – розтрощена…

Ти – розтоптана…

Закривавлена голова…

Ти своїми ж синами схоплена!

                        Але все таки…

                        Ти жива?..


Над убитими

Панахидою

Промовляла гіркі слова.

Ти проклята злими сусідами?

                        Але все таки…

                        Ти жива?


На Хресті берегів

Розіп’ята

Розкроїли, як шмат пирога!

Людоловами-псами зраджена!

                        Але все таки!

                        Ти – жива!!!



Київ, 19 лютого 2014 року

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.02.2017 10:35  © ... => Борис Костинський 

Ой)))) Перепрошую! Дуже приємно! Імпонуєте як автор і як людина! Зараз виправлю))))) 

 20.02.2017 12:54  Борис Костинський => © 

Мене звуть Борис, пані Тетяно.

 20.02.2017 09:49  © ... => Борис Костинський 

Дякую, пане Борисе! Це був страшний день, коли хотілося вити і кататися по землі від того, що дійсність перевершила всі страшні сни. А це була така мантра "Україна - жива... Україна - жива? Україна - жива!"...

 20.02.2017 09:48  © ... => Світлана Нестерівська 

Щиро дякую, пані Світлано! 

 19.02.2017 17:17  Борис Костинський => © 

Вичерпно вірні слова, пані Тетяно! Вичерпно! 

 20.02.2014 16:44  Світлана Нестерівська 

Жива! І буде "вічно жити", бо "в серці має те, що не вмирає"! Гарний вірш. 

 20.02.2014 12:15  © ... => Маріанна 

Вдячна вам, Маріанно! Вірите, сама ридала вчора, коли писала! Думаю, ну чому нашій Україні така важка доля випала??? За що такі випробовування? 

 20.02.2014 12:13  Маріанна => © 

Сльози на очах. Але НАДІЯ ЖИВА! 

 20.02.2014 11:32  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую, Мальво! Сьогодні випадково сплив вірш, який я писала рік тому - саме у цей день. Це була "Пісня настрою")))) Оптимістично-вітальна пісня настрою про моє рідне місто - про Київ! Чи міг хто подумати, яким буде це місто за рік??? Чи міг хтось передбачити, що наше життя зміниться так?.. Залишається лише молитися за нашу Україну! 

 20.02.2014 11:30  © ... => Оля Стасюк 

Дякую, Олю! 

 20.02.2014 01:33  Мальва СВІТАНКОВА 

Таки жива! Потрібну поезію пишете! 

 19.02.2014 22:17  Оля Стасюк 

дуже хороший вірш, такий оптимістичний, обнадійливий.... 

 19.02.2014 20:05  © ... => Ірина Червінська-Мандич 

так, процес "виховання" довгий і важкий. скільки триватиме та кристалізація? один Бог знає. треба кожному почати з себе і своїх дітей. тоді і буде відповідь на питання: що я зробив для майбутнього моєї нації? 

 19.02.2014 19:59  Ірина Червінська-Ман... => © 

не знаю. тим, що вийшли із союзу тілом, о душею ще там щось пояснювати беззмістовно. є, напевно, тільки один шлях - самому усвідомити, що ти не сам на світі живеш і вчити цьому своїх дітей, але нація настільки вже викристалізувала ці риси, що цей процес переродження буде тривати довго. 

 19.02.2014 19:55  © ... => Деркач Олександр 

Дякую, Саш! 

 19.02.2014 19:54  Деркач Олександр => © 

Класно написано, сподобалось! 

 19.02.2014 19:47  © ... => Ірина Червінська-Мандич 

може й так. але мені здається, що не все так просто. скільки було тих варягів? і чи були вони? ми вже давно їх "переварили". ми такі є... на жаль. Радіємо, коли у сусіда здихає корова. Вважаємо, що наша хата скраю. Бороти у собі ці риси. Але як? 

 19.02.2014 19:39  Ірина Червінська-Ман... => © 

важко сказати за що, тільки ясно одне - ми маємо потужний захист десь на небі, бо інакше насб би чекала така ж доля, як носіїв лужицької мови. деколи думаю, що не потрібно було запрошувати нашим предкам до столу в Києві варягів. то був найбільший розквіт, але й найбільша біда нашого народу, бо вони виявились зажерливими та безпринципними. 

 19.02.2014 19:31  © ... => Ірина Червінська-Мандич 

Так і є! Згодна з кожним вашим словом! Хай і не мріють! Просто все це так довго... За що Україна так мучиться? 

 19.02.2014 19:22  Ірина Червінська-Ман... => © 

700 років різні країни не змогли собі дати ради з Україною, а ця купка продажних політичних курвів тим більше вдавиться.
однозначно жива!!!
я от ще думаю, що нам би варто змінити гімн, а то оце: "ще не вмерла...", так і напрошується продовження - так добити! (про що зараз дуже мріє північно-азійський ведмідь), але то вже інша тема)))
дуже імпонує побудова вірша. 5+ 

 19.02.2014 19:13  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую, Анічка! Жива! Поки іще жива! 

 19.02.2014 19:11  ГАННА КОНАЗЮК 

Зараз усі твори на цю болючу тему якось читаються з вологими очима... Таню! Дуже сильно, через серце, крізь душу...
Але ж все-таки жива!.. 

 19.02.2014 18:58  © ... => Світлана Рачинська 

Так! Дякуємо Богу і на нього покладаємо надію свою! 

 19.02.2014 18:56  Світлана Рачинська => © 

Пречудово, Танюшка! Дякувати Богу, що жива! Прекрасний твір! 

 19.02.2014 18:08  © ... => Олена Вишневська 

Так, Оленко! Ще не вмерла - ще жива))) Хочеться сподіватися! 

 19.02.2014 18:05  Олена Вишневська 

Просто ЧУДОВО! Як влучно! Ще жива!