05.03.2014 16:36
18+
250
    
  11 | 11  
 © Світлана Рачинська

Я...

Я...

з рубрики / циклу «Лірика серця»

Linkin Park - The Messenger
" Коли ти достатньо страждав,
твій дух зламався
і ти впадеш від тої боротьби..."

Легкий вітер – це я,

Ось така незначна швидкоплинна…

Я – безпам’ятна ніч,

Що в світанок росою сльозить…

Недописана книга

Ніким недочитана, дивно…

Я не та, що полонить,

А зрештою давко болить…

Я – останні рядки

У яких безнадія початку…

Я сторінка життя,

У якому мільйонний тираж…

Я у слові “люблю”

Не наділена ставити крапку…

Я – фантом чужих снів,

Просто тінь…

Той що зникне міраж

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.03.2015 01:42  Панін Олександр Мико... => © 

Героїня може бути і такою, але це лише одна із метаморфоз, ім`я яким - нескінченність. Чудово.

 06.03.2014 23:22  Антоніна Грицаюк 

Цікава поезія!

 06.03.2014 18:34  Мальва СВІТАНКОВА 

Кожний рядок наче має свою історію. Гарно)))

 06.03.2014 18:00  Невідомський Міха 

ЧУДОВО

 06.03.2014 17:58  Ірина Затинейко-Михалевич 

плавність, легкість, жіночність, безкінечність...ПРЕКРАСНА ПОЕЗІЯ - відбиток справжньої жіночої сутності...

 06.03.2014 17:39  Оля Стасюк 

Наймелодійніший твір, який я коли-небудь читала. Навіть музика - зайва. Вона живе всередині самого віршу.

 05.03.2014 19:54  Тадм 

{#}от саме такою я тебе і уявляю: легкою і невловимою!

 05.03.2014 10:45  Олена Вишневська 

Добре, що недочитана, значить загадка в тобі не розкрита )))

 05.03.2014 09:37  Тетяна Белімова => © 

Так ніжно! Дуже невагомо, легко! Неможливо і можливо окреслити сутність жінки)))) Сподобалося!

 05.03.2014 08:36  Деркач Олександр => © 

Класно, дуже сподобалось