Достиглий фатум – вишнею з води,
Оброслий мохом камінь недовіри,
Нестримна іскра на усі лади
Розпалить вогнище. Щоб не зотліло,
Не згасло щастя на вітрах страждань –
Маленькою вуглинкою горіло.
Відчалить день на відстані бажань.
Знемога давить напівхворе тіло.
Забита тиша цвяхом у норі –
Не віднайдеш ні слів, ані відтінків,
Лиш спогади – на березі корчі
Колючі і безлисті. Та і тільки…
