Намалюй
Розпадусь на мольберті на атоми
Під умілими рухами пальців,
Намалюй не приховану шатами:
В стилі ню. Я прийду рано вранці
В імлу сутінок, виткана мріями,
І душа без прикрас вся напоказ,
Тонкі лінії зорями всіяні –
Нічним небом навіяний образ.
І, оголеним серцем торкаючись,
Чорно-білих відтінків портрету,
Фарб яскравих додам, розчиняючись
У бокалі міцного портвейну.
Мить світанку… В заграві над обрієм
Спалахне німе слово прощання.
Будь сьогодні, прошу, моїм злодієм:
Зачини ще на день у цій спальні.
Я залишусь невільною птахою,
Хай всі інші давно відлетіли…
Намалюй, не приховану шатами,
Мою душу, що мається в тілі…
15 березня 2014 р.
