Не з тими
В навіяних часом видіннях немає майбутнього:
Безслідно забуте минуле з відтінками «МИ».
Вино в повних келихах відчаю злегка пригублене,
І карта прихована зникла… Немає вини…
Немає вини в нескінченній прямій паралельності,
Хоч лінії долі описують завше криві…
Та знову залежні в примарній своїй незалежності
І вічно самотні від правди в хмільній голові….
В хмільній голові зримі о’брази фарбами чорними
Малюють постійно буденні портрети - не тих:
Проходять крізь призму життя, як завжди, перехожими,
Зникаючи в натовпі завше безликих чужих…
В безликих чужих ані тіні від втрачених спогадів…
Останньому вчора сказала, щоб він зачинив,
Виходячи, двері у душу мою – із недо’палків…
Так легше – одній, ніж постійно не з тими … не з ним…
25 березня 2014 р
