Весняний вітер (еротичне)
Цей ніжний вітер увірвавсь в вікно,
Він пестив щоки і м`яке волосся,
Немов у полі золоте колосся;
Спивав уста, як дороге вино.
Давав наснаги, в шалі шепотів
Оті слова, що жінка чути хоче кожна,
Стирав він грані між "не треба" й "можна",
Напевно, й сам в те вірити хотів...
Забулася - і хороше так стало,
Ще б трохи - й почуттям здалася,
Прикрила б очі - і у вись знялася...
Та знявся він - і пам`ятай, як звали!
