Поміж сотень розмов
Поміж сотень розмов загубилась одна несказанна.
Поміж тисяч мовчань – наша тиша насправді жива:
Вона в кожному погляді, подиху, зріє в бажанні
Розірвати обмежений простір, де зайві слова.
Моя тиша кричить тобі правду у кожному вІрші,
А твоя – обціловує зорями крадені сни.
І, можливо, забракне колись тобі впертої віри,
Не вагайся! Замало? З мого джерела зачерпни!
Моє вчора не бачило спільного з твоїм минулим,
Та сьогодні, сьогодні промовисто в душу мовчить!
Ані сліду від слів, бо вони несказанними були.
Моє завтра палає в твоєму! Хоч ми лише мить…
Бо в такому вогні ми зотлієм за долі секунди,
Розфасуємо потім незважене в грамах без меж,
Без табу, без кордонів, незаймано чисте, дикунське,
Божевільне кохання. Ти ж знаєш, що "Я тебе теж…"
07 квітня 2014 р.
