Олена Вишневська Я - найтвоїша
Ти не мій, ми з тобою не зв’язані нитками долі,
Та чи маю я право свідомо збрехати, що я не твоя?
Так безпечно лечу, вітром вирвана з рук парасоля,
І десь там під ногами така не потрібна без тебе земля.
І десь там неодмінно, свідомо піддавшись сильнішим
Заборонам, завершу такий недолугий самотній політ.
Бо все значно складніше, не мій ти, а я – найтвоїша.
Але іноді сила у тому, щоб раптом не вийти з орбіт…
06 квітня 2014 р.
07.04.2014 14:43 Ганна Коназюк |
 Прекрасна поезія! Змістовна... |
07.04.2014 14:30 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудово! |
07.04.2014 11:17 Оля Стасюк |
 ціквий авторський неологізм. І головне - влучний! |
06.04.2014 20:43 Світлана Рачинська => © |
 Надзвичайно красиво і захоплююче... Так ніжно-ніжно... Заслухалась... |
06.04.2014 20:33 Тетяна Белімова => © |
 Ось із озвучкою! Виявилося - відволіклася і не написала комент (буває ж таке). Про розрив... Чому він відбувається? Коли? |
06.04.2014 20:27 © ... |
озвучувала з допомогою Олексійка, тому разів 5 записувала))) але все одно не зовсім гладко... вже даруйте нам))) |
06.04.2014 19:47 Тетяна Белімова => © |
Ще не читала! Але назва дуже класна!))))))))))))))))))))))) |
06.04.2014 18:32 Деркач Олександр => © |
 Вірш красивий....а з орбіт, да не можна, бо буде вселенська катастрофа)) ...Нічна Воїша)))) Воїша - старослов`янське - Воїн |
06.04.2014 18:12 Деркач Олександр => © |
зачитати - в студію!!)) |