09.07.2013 12:54
для всіх
263
    
  9 | 9  
 © Олена Вишневська

Ти давно не дарував троянди

Не будьте байдужі, бо байдужість є смертоносною для душі людини.
М. Горький

Ти давно не дарував троянди.

Я тобі не присвятила прози.

Не писала віршиків спонтанно.

Вимкнула на ганку ліхтарі.


Ти прийшов і навіть не помітив:

Темні кола під очима. Сльози…

На столі лежали мертві квіти –

ЗачерствІлих душ коментарі.


Мовчимо з тобою. Вперта тиша.

Чи образився? Скажи, за віщо?

Я ж уже не та, я вже сильніша.

Слабкість – просто мить в календарі.


Втому не сприймай ти за байдужість.

Все минеться /просто вітер свище/.

Не плекай буденну сіру грубість.

Я ж мовчу, що квіти вже старі…



09 липня 2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.07.2014 17:56  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Гарно-чуттєво-ніжно.
Небайдужий вірш.+!!!
(Тільки: "зів`ялі" троянди...")

 09.07.2014 17:45  Панін Олександр Мико... => © 

Гарно, мужньо.

 09.07.2013 22:11  Тадм 

чіпляє

 09.07.2013 16:06  Тетяна Чорновіл => © 

Сумна тема майстерно оспівана!
Оригінальне римування!

 09.07.2013 13:02  Володимир Пірнач => © 

Класний текст.
Дуже сподобалося.
Плюсую.

 09.07.2013 11:59  Світлана Рачинська => © 

Не всі вміють квітами говорити, це найлегший спосіб... Байдужість, це коли навіть не в словах, а в очах... Та це я так... Заглибилась у саме поняття. А вірш гарний. Вправне римування. Моє небайдуже чудово для Вас!!!