Я літня жінка
Я – літня жінка… Я ж бо не стара,
Нехай цвіте на скронях сивина,
Але згасать, пробачте, не пора…
Що час біжить – то не моя вина…
Я літня жінка… Ще в душі весна…
Я хочу ще подобатись собі…
В саду моєму – яблуня рясна,-
Вона також із часом в боротьбі…
Он подивись: наливисті плоди, -
Вже півстоліття сторожем стоїть,
І хто б отам під нею не ходив,
Схиляє щедро з яблуками віть…
Боїться вітру.., грому і грози,
Покірно хилить віти уві млі…
Соромиться пекучої сльози,
Так і живе на цій святій землі.
…Вже гаснуть зорі… Осені пора,
В саду жоржини квітнуть неземні.
Я літня жінка, я ж бо не стара,
І співчувать не треба ще мені…
Ромни, 26.04.14