29.04.2014 01:12
для всіх
208
    
  3 | 3  
 © Панін Олександр Миколайович

ПІСНЯ ПАННОЧКИ

(З циклу “Двобій”)

Чому весь час малюєш кола?

Спинись, Хома!

Я не знайду тебе ніколи,

Усе дарма!


Мене затягує примара

В гріховний вир,

Долати злої відьми чари

Бракує сил.


Ти чуєш, як скрегочуть крила,

Бурсаче мій.

Нагряне враз нечиста сила

І прийде Вій!


Магічне коло подолають,

Куди втечеш?

Чаклунка тіло забирає,

Я згину теж!


Благаю, допусти до себе,

Бо час летить,

І може нас врятує Небо

В останню мить!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.05.2014 22:26  © ... => Тетяна Белімова 

Шановна пані Тетяно! Пробачте за невдале вживання слова - критика. Я мав на увазі -  обговорення, відгук. Завжди радий отримати Ваш коментар. З повагою. 

 30.04.2014 21:56  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дуже вдячний! Темні сили не здолають світлу магію світлої поезії

 30.04.2014 21:47  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Сподобалось те, що лишили інтригу...
З надією на життя.

 30.04.2014 21:05  © ... => Тетяна Белімова 

Шановна пані Тетяно, я зовсім не вимагаю хеппі - енду (до речі, Голлівуд часто закінчує фільми жахів трагічно) для "Вія".
Те, що я намагаюсь сказати - лише невиразні інтуітивні асоціації.
Розраховую на Вашу подальшу критику.
З повагою.

 30.04.2014 00:31  © ... => Тетяна Белімова 

Вельмишановна пані Тетяно! Дуже зворушений Вашою увагою! Гоголівський “Вій” не дає мені спокою ще зі школи. На той час я був вельмі “просунутий “ у царині дворових  “страшилок”, жахливих казок, отже “Синя борода” викликала помірну цікавість і не перетиналася з твором  великого Майстра.

    “Вій “ справив моторошне, гнітюче враження, яке не полишало декілька  днів. Хома повинен був вижити, перемогти! Персонажі аналогічних історій завжди перемагали, хоча б  так, як подолав відьму солдат із казки Афанасьєва.

     Я довго розмірковував, але раптом сам вирвався цей вірш! Ні, я не виправдовую зло, у панночки  є   світле втілення,  а чорна відьма  намагається поглинути його. Хома паралізований страхом, він пасивно перечікує. У короткі миті просвітлення панночка шукає Хому.

     Так вони йдуть небезпечним космічним шляхом, часу обмаль, але я зичу їм перемоги!

     Дуже вдячний,  спасибі  Вам.

 29.04.2014 22:57  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую за увагу та теплі слова!

 29.04.2014 09:46  Тетяна Белімова => © 

Олександре Миколайовичу! Ви інтригуєте! Мені вчувається у вашому творі якась таємна спадковість із "Синім Бородою" (теж взялися до переосмислення класичних образів і сюжетів!))))

Щодо образу Панночки, то у вас вийшло нетрадиційно! Ви намагаєтеся і шукаєте способи ніби виправдати її. Виправдати зло, яке в ній. Мені навіть здалося, що ви поставилися до вашої героїні зі співчуттям. Щодо сюжету - тут класика! Панночка атакує, Хома захищається... Але ж зло підступне і винахідливе! Ми знаємо, що вона знайшла спосіб просочитися до його кола!)))

 29.04.2014 09:09  Світлана Рачинська => © 

Чудово! Гарна пісенька у Вас вийшла!!!