Ключі від серця
з рубрики / циклу «Про долю»
Від серця заховав ключі,
А я їх все шукала,
Сон покидав мене вночі,
Подушку пригортала.
Бузок постукав у вікно,
Весна – пора кохання,
Пішла всім ворогам на зло,
Як пташечка та рання.
Я прилетіла у твій світ,
І стала під калину,
Може забув за стільки літ?
Та я до тебе лину.
Лунає пісня день і ніч,
Стомилась я вже – годі,
Ось і зустрілись віч-на-віч,
Така я вдячна долі.
Вуста мої ти цілував,
Пестив мої руки,
Ти не забув, ти ще кохав,
За що терпіла муки?
Роки спливли, немов вода,
Їх нам не зупинити,
Та не велика в тім біда,
Ми вмієм ще любити.
Так, як колись травень цвіте,
Буяє цвіт усюди,
Та заметіль нас замете,
Нехай пліткують люди.
м. Славута,
