05.05.2014 15:30
18+
260
    
  7 | 8  
 © Олена Вишневська

... пострілом в груди ...

... пострілом в груди ...

А воно так буває, що сонце сідає на сході,

Тоді сни видаються такими неправедно віщими, 

Знову пострілом в груди біда неминуче приходить,

"Не вмирають герої", а ми залишаємось грішними...


І життя, як розбиті дзеркала, не клеїться купи, 

Набиває оскому минуле в спокуті сьогоднішній, 

Бо зачерствіли душі в недолюдів - ходять по трупах,

Здобувачи місце у пеклі собі по страшній ціні.


І намарно зійшли на народному тілі всі рани, 

Та немає кінця грі без правил, не робляться висновки.

Ми чекаємо змін, а отримуєм нові кайдани,

Замість ясного неба над нами штормить лезо блискавки.


І як траурний саван,    весняне цвітіння повсюди

Покриває рубці на землі - знову свіжі могили...

Знову струни обірвані грають криваві етюди,

І для когось у втраті важкій білий світ вже не милий...



04 квітня 2014 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.05.2014 07:43  Деркач Олександр => © 

Дуже класно

 05.05.2014 12:55  Оля Стасюк => © 

все правильно. Але ж - якось воно буде. Дай Бог, щоб без крові надалі.

 05.05.2014 12:33  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Актуально, на разі... зболено
А як вплели савану цвіт і лезо блискавки - вражає...

 05.05.2014 10:12  Ганна Коназюк => © 

Сильно!!! Оленко, ну дуже змістовно і... боляче... Чудово!!!

 05.05.2014 09:53  Люлька Ніна => © 

Дуже сильно і змістовно! Молодець!

 05.05.2014 09:46  Тетяна Белімова => © 

Мертві не мають вже почуттів (?), але чи пробачать нам живим, свою смерть? Як же воно так вийшло! І чи буде повтор??? Страшно навіть замислюватися!

 05.05.2014 09:41  Світлана Рачинська => © 

Video YouTube

 05.05.2014 09:27  Світлана Рачинська => © 

проболіло..........