05.05.2014 15:30
18+
176 views
    
rating 5 | 8 usr.
 © Олена Вишневська

... пострілом в груди ...

... пострілом в груди ...

А воно так буває, що сонце сідає на сході,

Тоді сни видаються такими неправедно віщими, 

Знову пострілом в груди біда неминуче приходить,

"Не вмирають герої", а ми залишаємось грішними...


І життя, як розбиті дзеркала, не клеїться купи, 

Набиває оскому минуле в спокуті сьогоднішній, 

Бо зачерствіли душі в недолюдів - ходять по трупах,

Здобувачи місце у пеклі собі по страшній ціні.


І намарно зійшли на народному тілі всі рани, 

Та немає кінця грі без правил, не робляться висновки.

Ми чекаємо змін, а отримуєм нові кайдани,

Замість ясного неба над нами штормить лезо блискавки.


І як траурний саван,    весняне цвітіння повсюди

Покриває рубці на землі - знову свіжі могили...

Знову струни обірвані грають криваві етюди,

І для когось у втраті важкій білий світ вже не милий...



04 квітня 2014 р.

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.05.2014 09:44  © ... => Деркач Олександр 

Дякую!!!!!!!!!!!! 

 06.05.2014 07:43  Деркач Олександр => © 

Дуже класно 

 05.05.2014 15:01  © ... => Оля Стасюк 

Дай Бог, Олю, дай Бог... 

 05.05.2014 15:00  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую....
Так, біль вдже нестерпний, аби схаменулися ті, що ніяк не прийдуть до тями...
А весняне цвітіння хотілося б порівняти з вельоном, та не римується цієї весни так, на жаль... 

 05.05.2014 14:57  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую, Аню!
Вже не болить, а випікає все... 

 05.05.2014 12:55  Оля Стасюк => © 

все правильно. Але ж - якось воно буде. Дай Бог, щоб без крові надалі. 

 05.05.2014 12:33  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Актуально, на разі... зболено
А як вплели савану цвіт і лезо блискавки - вражає... 

 05.05.2014 10:12  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Сильно!!! Оленко, ну дуже змістовно і... боляче... Чудово!!! 

 05.05.2014 09:56  © ... => Люлька Ніна 

Вдячна Вам щиро! 

 05.05.2014 09:56  © ... => Світлана Рачинська 

Так, Світланко, пігулки на сніданок, обід і вечерю, але ж, на жаль, ситуації вони не змінять.... 

 05.05.2014 09:53  Люлька Ніна => © 

Дуже сильно і змістовно! Молодець! 

 05.05.2014 09:53  Світлана Рачинська => © 

мене закололо з першого рядка - А воно так буває, що сонце сідає на сході...
Зранку реально болить серце... Валер"янка до сніданку! Та дивлячись на це все, хіба ж не заболить?... 

 05.05.2014 09:52  © ... => Тетяна Белімова 

Чи пробачать, коли їхня смерть зійде нанівець? От в чому питання! І замислюватися треба, навіть більше того, доносити цt по-можливості до кожного, аби прокидалося сумління, народна гідність, свідомість...

 05.05.2014 09:49  © ... => Світлана Рачинська 

і ще доболить.... дякую... 

 05.05.2014 09:46  Тетяна Белімова => © 

Мертві не мають вже почуттів (?), але чи пробачать нам живим, свою смерть? Як же воно так вийшло! І чи буде повтор??? Страшно навіть замислюватися! 

 05.05.2014 09:41  Світлана Рачинська => © 
 05.05.2014 09:27  Світлана Рачинська => © 

проболіло..........