29.04.2015 16:04
only 18+
171 views
    
rating 5 | 9 usr.
 © Двірний Сергій

Прощання

Смачний, солодкий рот 

вродливиці малої 

неначе в чашу меду втоплений язик… 

Шістнадцять літ!.. 

Тверді, мов грудки бринзи, груди,  

плаский живіт,  

і пупика тілесно-ніжний квіт. 

Поміж стрімких, як кряжі, стегон,  

горбочок запашний мов калиновий цвіт. 

Дівочий шлях - 

тісний, тугий, гарячий,  

неначе шилом хто ту ніжність проглибив. 

Знеможіє… 

Проступить піт на лобі,  

оближе зсушені вуста,  

розімкне юлаві повіки  

і усміхнеться – ще дитя! 

Збере нехитру одежину,  

цибаті ноги в трусики пропхне,  

поправить зачіску і на прощання 

твоє з собою серце забере… 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.05.2015 16:38  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую! 

 29.05.2015 14:18  Світлана Рачинська => © 

Ох, як гарно Ви про повіки) "Знеможіє" - це щось. Чудово! 

 03.05.2015 22:23  Деркач Олександр 

із еротичного що траплялось останнім часом це сподобалось і сподобалось саме як факт і акт мистецтва, мистецтва поезії..якщо хто забув що це таке - Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів

 03.05.2015 20:32  Немезида => © 

О, господи! Оце - поезія?  

 02.05.2015 18:33  Дявяносто Девятьи Де... => © 

Да, напомнило "Лилит", но колоритнее звучит, очень понравилось:-) 

 30.04.2015 11:25  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую на добрім слові! 

 30.04.2015 11:24  © ... => Олександр Перший 

Дякую, колего! 

 29.04.2015 21:09  Олександр Перший => © 

Шикарно.Чи й своє, таке ж відверте, викласти? Майстре, натхнення Вам, даруйте нам ще такі вірші! 

 29.04.2015 16:37  Володимир Пірнач => © 

Дуже відвертий текст, але подача класна.
Мені нагадало Набокова "Ліліт".
Плюсую.