Схожий на долю
Я цитую тебе вже на пам`ять крізь днів пелену,
І виписую літери наших імен на папері
Акварелями синіх дощів й поступово тону
У очах верескових - медової спеки озерах.
А ти нАскрізь проходиш вуаль недозрілих думОк,
Що ніяк не складуться в мені недоречним зізнанням,
І довкола "л.ю.б.л.ю" кілька па робить пульсу танок
І пунктиром виводить на кальку діагноз - кохання.
Я читаю наосліп прозові чорнильні рядки,
Застеляю між ними кульбабкове сонячне поле.
Ти ж чекаєш на іншу і так, щоб лиш раз навікИ,
А мені і насправді здалось, що ти схожий на долю.
3 травня 2014 р
