ВИСОТА
Одного разу небо до нас нахилиться!
І зразу стануть ближчі твої вуста!
Нехай пульсує кров і фарбує вилиці!
Чи не для того ж нам, скажи, висота???
І там, на сьомому небі цього причастя,
(Коли пізнати дано не тільки дух!)
Невагомими будем літати від щастя!
Весняні дні… їх подих іще не вщух!
Київ, 5 травня 2014 року