Серце
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Не за тихими,
Не за чорними,
А за білими диво-горами
Моє серце летить відірване,
Трохи змучене,
Трохи зморене.
А без нього доволі боляче
Перебути свята несонячні,
Будні чорні і непоміряні,
Із думками людей нещирими,
Із вогненним шматочком заходу,
Що втопився у сірих заводях…
Тисне в грудях ще щось незвідане…
Але ж серце, назавжди віддане,
Стало голубом, стало квітами,
Стало нашими диво-митями!..
То скажи, чому зранку тисне ще?
Може, ще в мені щось не знищене?
Може, доля зі мною бавиться?
Може, рана тяжка кривавиться?...
***
Не за тихими,
Не за чорними,
А за білими диво-горами
Моє серце летить закохане,
Диво-горами не сполохане…
