26.05.2014 18:42
для всіх
275
    
  6 | 6  
 © Катинський Орест

Вона увійшла сива...

Переклад з російської Е. Асадова на українську

Вона ввійшла, зовсім вже сива, 

Біля вогню втомлено сіла

І раптом запитала тихо : 

«Скажи, бо я тепер не знаю, 

За що ти мучиш мене, лихо? 

Бо я є молода й красива,

І жити хочу у любові, 

А ти мене змиряєш силою 

Й замордував уже до крові... 

Скажеш мовчати? 

І я мовчу... 

А я не можу більше, я втомилася. 

Звелиш жити, коли любов топчу? 

За що ти мене мучиш? 

Адже ти ж любиш, мене любиш...

Коханням серця притомилась я... 

Не маєш права ти судити - 

Любов не судять. 

Не можна! 

Також залиш свої «Не можна» ТИ - 

Відкинь свої смішні ці заборони, 

Хоч зараз, хоч жартома згріши: 

Не муч себе безсонням, 

У риму з розумом, вірші пиши, 

А чи в коханні признавайся... 

А якщо почуття не в честі - 

На волю мене відпусти,

Чуєш?

Ти не вбивай мене - прости»... 

І жінка, тяжко так ридаючи, 

Сиві пасма навідліг кидаючи, 

Твердила: 

«Я не знаю - за що же мучиш мене ти»... 

Він онімів...

В звичайний ночі сутінок 

Раптом ця буря нежданно ввірвалася, 

Зненацька, 

Й думати ніяк : 

«Пробачте, я не знаю Вас... 

Не я надів на Вас кайдани» 

І раптом запитав, здавивши подих в груди,

Як прориваючи слова : 

«Як Вас зовуть? Скажіть, хто Ви?» 

Вона у відповідь: «Твоя - Душа». 



PARIS (Place Republique), 26.05.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.05.2014 03:10  Ганна Коназюк => © 

Чудова робота! Чудова поезія!)

 26.05.2014 23:38  Олена Вишневська => © 

Чудовий зміст! Гарна робота!

 26.05.2014 23:27  Тетяна Белімова => © 

Цікава робота))) Треба буде ще оригінал почитати!

{#}

 26.05.2014 21:50  Тетяна Чорновіл => © 

Не читала цю поезію в Асадова. Ваша - чудова!

 26.05.2014 20:55  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Люблю поезію Едуарда Асадова. Рада і перекладі прочитати. Дякую, що згадали.