Намисто із дотиків
Наш простір налитий озоном з відтінком двозначності...
Слова загубились в нестримному форте вібрації
Пульсуючих рік крововиливів. В цій необачності
Ми всотуємо післясмак наших тіл дегустації.
Це надто безпечно повірити зримій реальності:
Емоції диких фантазій змішались з фотонами
І, як результат, оминаючи рифи формальності,
Свідомо наповнюєм келих по вінця гормонами.
У долі секунд перспектива відкрити незвідане
Доводить надірваний подих до рівня істерики:
Гарячі, вологі, мов дань, одне одному віддані,
В містерії візій полюєм на зграї метеликів.
Збираєм розсипані миті в намисто із дотиків,
В єдиному цілому бавиться нова субстанція,
Орнаменти наших імен по судинах наркотиком
НарЕчені з розуму звести і стерти дистанцію.
.gif "{#}")
