Коханню кінець
з рубрики / циклу «Про долю»
Кришталева чарка,
Аж по вінця повна,
Все смакує Варка,
У роті, мов жорна.
Язик все змітає,
Немов помело,
Ще й в голос співає,
Щоб там не було.
Кожен день їй свято,
Тут немає впину,
Чоловік гне спину.
Вдома, на роботі,
Тягне, немов віл,
А вона все в шкоді,
Є ще в неї сил.
Запальна в коханні,
Мов люта левиця,
Є всі в неї дані,
День і ніч не спиться.
Не довго ті муки,
Терпів чоловік,
Від її науки,
Ледь ноги волік.
Руки вмив швиденько,
Хай їй буде грець,
Ще й вклонивсь низенько,
м. Славута,