Тадм Скапує час у долоні розпечені миті
Скапує час у долоні розпечені миті,
Вправно жонглюю, тамуючи вперто відчай
Так й не збагнула, що значить: «достойно прожити»
Відповідь марно шукала серед нестерпних мовчань
Десь там застиглі хвилини збираються в вічність
І візерунком чудним розтікається звільнена суть,
Та, як завжди, на вустах запеклося одвічне:
В чому різниця між «тільки здаватися» й «буть»?
Харків, 7.06.2014
09.06.2014 10:57 Тетяна Чорновіл => © |
 Філософські достойні думки! У кожного на них своя відповідь! Моє "чудово"! |
08.06.2014 09:46 Тетяна Белімова => © |
 важке питання! всі лише прагнуть грати ролі! і то недолуго й невправно! |
08.06.2014 08:21 Деркач Олександр => © |
 Чудово |
08.06.2014 01:16 Світлана Рачинська => © |
 От така вона - книга буття... Таню, моє тобі чудово! |
08.06.2014 00:14 Марина Моренго => © |
 Сподобалось. |
08.06.2014 00:08 Олена Вишневська => © |
 Класно! |
07.06.2014 21:51 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Вірш чудовий, але сповнений болю. |