19.03.2012 13:12

6 | 7

ЗА ТУМАНОМ

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Нічка за горбом

В світанковому сні

Місяця серпом

Жала зорі сумні.

Дався сон взнаки –

Пучку врізала… Ай!

Бризнуло з руки

Аж на весь небокрай.

Зорі з пелени

Розтрусили свій жар,

Серп із вишини

Зачепився між хмар.

Нічка сліз росу

Срібно в трави злила,

В ранішню красу

Візьміть участь в обговоренні

17.03.2016 00:49 Галя Погуляй => ©

...здається - написав художник, що частенько "на ти" із пензлем... Здорово

19.03.2013 15:24 Світлана Рачинська

Безподобно!"...Бризнуло з руки
Аж на весь небокрай" - уявила чарвонясте ранкове зарево! З серпом просто неймовірно))) Вражаюче!

19.03.2012 21:47 © ... => Сашко Новік

Дякую! ВІдгук також бомба! :))

19.03.2012 21:46 © ... => Оля Стасюк

Дякую! :))

19.03.2012 21:43 Сашко Новік

просто бомба

19.03.2012 20:28 Оля Стасюк

Класно.

19.03.2012 19:33 © ... => Серж

Сьогоднішній місяць! Не вночі, а перед ранком написані всі мої ноктюрни! Їх у мене ціла збірка, бо я жайворонок! :)))

Нещасний! :)))) Я без задніх думок написала! Він справді зранку був заплутаний! :)))

{#}

19.03.2012 17:02 Серж

Місяця серпом
Жала зорі сумні.
Мабуть "молодик" був, раз порізалась - він дуже гострий. Такі вірші, мабуть вночі пишуться?

19.03.2012 16:48 Тетяна Белімова

Так, пучка заболіла! Але дуже гарно! Про серпик, який заплутався у хмарах (жіночого роду) - бідний-бідний!

ай! уявила пучку... ай!