29.06.2014 23:31
© Оксамит
Pourquoi? з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу» Стрічаються перехресні стежки на широкім степу та й знов розбігаються! Таке буде й наше. Що вона мені тепер, і що я їй? Нічогісінько. Перелітні тіні, що мигнуть понад долиною і не лишають по собі нічого-нічогісінько... (І. Франко)
Без слів, без сліз ,
Так плачуть , коли серце на шматки,
Коли безсило руки на коліна,
Коли ти знаєш, що в житті
Змінить уже нічого не можливо...
Незмінний круг...
Весна...
Із яблунь цвіт,
У мріях пелюстки троянд на ліжку.
В чеканні пролетять всі літні дні,
А в осени цілунок ніжно-ніжно.
Зима...
За тридев`ять снігів,
І роль, яку нікому не дограти.
Без слів, без сліз,
Так плачуть навіть ті,
Хто вірив в нездійсненне
І умів прощати...
Оксамит цікавиться Задонатити Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням
Рекомендуємо також:
Пошук по сайту