Як ми з кумом черговий раз не пили…
Раз – із кумом ми рішили:
Не будемо пить!
І, тверезі, телевізор
Сіли поглядіть…
Захотіли ми футбола…
Раптом – гаряче:
Моцний Рембо у В’єтнамі
Рискалів товче…
І ножем, і з автомата,
Закида вогнем…
Впав рискаль. А кум до мене
Каже: «Пом’янем?»
Я й і сам у тій Совєцькій
Армії служив.
Ну то як не пом’янути
Братніх рискалів…
Лиш та чарочка одненька
Та й пішла в політ,
Як то разом з рискалями
Гепнув вертоліт!
І прийшлося ще налити,
Тихо пом’януть,
І провести побратимів
У останню путь…
Вже й півлітра в середині,
Літру ще гука:
А ні в Ремби, а ні в кума
Не здригне рука!
І відчув я, коли кіно
Стало ся кінчать:
Оту-то вже, коло горла
Рискалі стоять!
Сперся я на телевізор
І отак сказав:
"Гей, Сильвестер! Щоби більше
Ремби не знімав!
Кум он, двері головою
Взявся вибивать…
То здоров’я так не стане –
Скільки воювать!"
І поплівся я додому,
Держачи штани…
"Жінко! Тішся, бо вернувся
Чоловік з війни…"
А проспався – то сказала
Жінка-командир,
Щоби з кумом не дивитись
Кіна і про мир!
Ну бо тії рискалята –
(чорт би ухопив!) –
Так за мир у всьому світі!
Пив би, пив і пив!
07.02.13