14.07.2014 23:09
for all
196 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Олег Буць

Котята війни

О. Євтушенко "Хотят ли русские войны?"

Це добре знає стар і млад –

Маленький шлунок у котят.

Наперстка менше враз бере, 

Але котя жере й жере!

Вже й обробилося не раз, 

І зачищає зад весь час, 

В самого порвані штани.

Такі ось русскії, 

Котята русскії

Котята русскії війни!

Такі ось русскії, 

Котята русскії

Котята русскії війни!


Годуй чи гладь удень, чи в тьмі –

А в нього своє на умі.

В подушках кігті на посту, 

І лиже зброю він круту.

Спитай у чехів у слов’ян, 

Спитай розстріляний Афган

І все розкажуть їх сини –

Такі ось русскії...


Ти хочеш вір, а хоч не вір –

Ласкаво мурка дикий звір!

Розрісся він в боки і в зад, 

А розуміння, як в котят.

Спитай розірваних грузин, 

Спитай чеченців, осетин –

Усі котятам цим «должни».

Такі ось русскії...


Знай, русский, мій колишній брат, 

Що зло вертається назад.

І не спитають вас вони, 

Чи знов ви хочете війни…

Чи знов ви хочете, 

Чи знов ви хочете –

У себе хочете

Війни…



28.02.2014


___________

Ніколи не думав, що таким чином буду перекладати Євтушенка. Тим більше, що мій дід брав участь у штурмі Кенігсберга, Варшави і Берліна. Вернувся без однісінької подряпини, але навіть не сивий, а білий... І тому для мене вже й під час незалежної України "нашими" лишались ті, хто їхали з моїм дідом на одному танку, захищали його від дурних команд ("впірьод, бандера, а то застрелю!"), ділились "гвардійськими" наркомівськими... Все життя при будь-яких застіллях, він, типовий західняк, в пам`ять про своє фронтове минуле, пив лише сто п`ятдесят... І з сльозами на очах слухав геніальну пісню з геніальними словами...

Але мусив перекладати. І всі, хто нині читають цей переклад, або спробують його наспівати, знають – чому мушу...

Полеглі в 1941-1945 роках у війні з Німеччиною - пробачте мене!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.07.2014 01:56  © ... => Надія Бойко 

Дякую за добре слово! То просто раніше мені незручно було за таке написане - тому й у післямові вибачався. Зараз би - ні. А виставив у тому стані, як є - аби і сам часом згадав, який наївний був... Ще ж не гриміло "Никогда мы не будем братьями", але грозою вже пахло... Крим насувався... Це - звідти. 

 14.07.2014 13:45  Надія Бойко => © 

Нічого, вони пробачать. Якби встали і побачили, що зараз нащадки витворяють, знову б захотіли в могилу. А переспів правдивий, актуальний і майстерний.