Камінь правди
Стояти осторонь біди чужої марно:
Прийде й до тебе... бо ж байдужість – не безкарна!
Прийде й до тебе... бо ж байдужість – не безкарна!
Розбита небесна мозаїка каменем правди:
У кожного власний куток /в стороні від біди/.
Та навіть, коли б достеменно і з точністю знав, де
Впадеш, то соломи не вистачить, як не крути.
Обходити можна по колу не раз й намагатись
Розбурхані води місточком брехні перейти.
Проте ця байдужість /горить бо ж не у твоїй хаті!/
Ще ой як тобі відгукнеться - є інші суди!
Як впаде полуда з очей, і в рожевому скельці
Нарешті помітиш криве королівство дзеркал,
Запізно тобі рятуватися стане. А в жменьці
Триматимеш мітку. Ти будеш наступним! Не знав???
31 серпня 2014 р.
