Світанок чарує осіннім дощем
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
СВІТАНОК крізь дощу холодні схлипи
Засіявся в пориви вітру дужі,
Чи сонця бризки, чи листочки липи
То тут, то там спадають у калюжі.
ЧАРУЄ осінь пізніми дощами
Й терпкими снами з присмаком калини.
Ще не зима. Лиш інколи ночами
Побілить іній бур’яну стеблини.
ОСІННІМ мокрим лінощам погоди
Все ж протиставлю мить гарячу кави
І смуту сподівань, що вряди-годи
Навіють дива таїнство ласкаве.
ДОЩЕМ збирає сни калюж безодня
Й полоще в хмар завихреній палітрі.
Кимсь парасоля згублена самотня
Незгоду мокро тріпотить на вітрі.
