14.09.2014 22:45
для всіх
222
    
  4 | 4  
 © Зав`ялова Валентина

Мчать містом «швидкі»

Хитке перемир’я в Донбасі, 

А, може, його і немає?

Ізнов чую голос «Швидкої»:

«Дорогу, дорогу!» волає.


Машини проносяться містом, 

Прохають звільнити дорогу.

Пораненим хлопцям-солдатам

Потрібна скоріш допомога.


Якби ти, наш східний сусіде, 

Покинув свої справи темні, 

Автівок, що мчать до шпиталів, 

Не чули б ми зойки щоденні.


Своїх громадян програмуєш, 

Що в нас тут повсюди фашисти.

Насправді ж, ведмедю скажений, 

Країну ти хочеш загризти.


Нема тобі віри, сусіде, 

Не вмієш ти слова тримати.

І знов починають над містом

Сирени «швидкої» лунати.



Харків, Вересень 2014 р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.09.2014 18:37  © ... 

Дякую за відгук! Прочитала Ваш "...У квітах рушник" - чудовий вірш. Ті ж відчуття. Що ж зробити, щоб вона скоріш скінчилася, та клята війна...

 15.09.2014 12:56  Ірина Затинейко-Миха... => © 

болюча правда в рядках...якби ще наші запрограмовані сусіди мали змогу, а головне, хотіли - правду дізнатися...

 15.09.2014 12:04  Тетяна Чорновіл => © 

Так реалістично описано, читаєш і картина жахіть зринає!
Псевдонім "ведмідь скажений" дуже підходить лиходію!
Правда, якби могли, мабуть і ведмеді б подали в суд за образу гідності при порівнянні з таким.... Не хочу лихословити...

 15.09.2014 10:07  Тадм => © 

На жаль, так і є. Вірш гарний

 15.09.2014 09:59  Світлана Рачинська => © 

Чудово, Валентино! Якби ж... А перемир"я, і правда - хитке, а може і немає його зовсім? - тут згідна на всі 100%.

Трагедія в тому, що сотням, і більше,  солдат, сирени вже не допомогли, а скільки їх ще?