А небо усе терпіло
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
Все бачило і мовчало
«Допоки?!» своїм мовчанням
Воно на весь світ кричало….
Вони його зовсім й не чули.
Робили своє зухвало
На мить якусь щось відчули
Та видалось цього замало
Буденно і непоправно
Уперто святе топтали
Угору ж не поглядали
«Дозволено все» вважали….
А небо лише тремтіло
Воно ж наперед все знало
І тільки тому мовчало,
Що попереджене: «Рано!»
