На взірці
Йду на взірці за тобою,
Мовчки стою під вікном,
Тьохкають хащі весною,
Місяць завис над селом.
Парко ночами й тривожно,
Мучать незвичні чуття,
Не закохатись не можна
В це неймовірне життя.
В тебе, красуне чарівна,
В цю солов’їну весну,
Може любов і наївна
В пору травневу гучну.
Знати ж про це і не треба,
Мислить не вміє любов,
Тягне злетіти до неба,
Щастям подихати знов.
м. Київ, 15.06.07
