10.10.2014 16:09

для всіх

273

6 | 6

 © Бойчук Роман

Я – це осінь

Узяв і уявив собі: я – осінь.

І що ж я бачу на своїй дорозі?

Поезія у всьому, навіть в прозі.

Та знаю, дуже скоро, вже невдовзі, 

Листи мої пожухлі, у знемозі –

Опиняться на білому морозі.

Та годі про сумне! Чого я? Досить!

Насправді ж бо дощі – то щастя сльози;

А днів холодний вітер – стоголосся

Мрійливих дум, скуйовджує волосся;

Спохмуріла ясного неба просинь –

То стан душі «сьогодні»… Я – це осінь.