Гей, у чисте поле, сиве дике поле…
Слова, текст пісні «Гей, у чисте поле, сиве дике поле…» Олег Буць
Гей, у чисте поле, сиве дике поле
Гайда, виїжджав козак!
Глянь, у чистім полі, сивім дикім полі
Чорний скаче вовкулак!
А в козака криця, добрая рушниця –
Та й на зустріч із вовком
Зарядив рушницю, рідну гаківницю
Файним срібним п’ятаком!
Хоч козак не кволий – був би босий-голий
Стріти звіра віч-у-віч,
Як би його вдало в бій та й не збирала
Мало що не ціла Січ…
А в козака бирка, добра шапка-бирка
Майже каска – як тепер…
Ну а в шапці-бирці отакенна дірка –
Чим не кондиціонер?
А штани козачі за багаттям плачуть –
В пузі в’язані на дріт.
Та затеє бачить добрий друг козачий
Зсередини цілий світ.
В козака сорочка – дьогтю ціла бочка!
Не узяти чорній млі!
Срібла ані жмені не бряжчить в кишені –
Лиш би було у стволі!
Вовкулака дикий та й об землю брикнув –
Обернувся козаком,
Чистим і не рваним, в золото убраним…
«Брате! – мовив язиком –
А підем зі мною яром-долиною
Січ – не твоя то сім`я!
Там старенька мати нас чекає, брате,
Будеш гарний, як і я!»
А козак прикинув: нині я людина
І не хочу буть вовком!
Важко уявляти – все би їм лизати
Свою дупу язиком…
І сказав по тому – тому золотому:
«Як мені ти добрий брат,
Нащо брати мушу гріх на свою душу?
Ти вертай собі узад!»
Тут із диким матом той, що звався братом –
Не завважив на ствола,
На козака скочив – пазурі у очі,
Ну а ікла до горла…
Вдарило у полі, сивім дикім полі –
Дірка в лобі, як була…
І заплаче мати – той, що звався братом,
Не завважив на ствола…
А козак насилу шаблею могилу –
Вирив – брата не лишив…
А потім до рана насипАв кургана -
В шапці-бирці наносив…
Зверху із могили, ах ти, світе милий –
Видно все із висоти.
І козак на волі дивиться у поле –
Не скакали би брати…
А прийдуть у поле юнії соколи –
Кожен стане козаком!
Козаки завзяті не будуть лизати
Тупо дупу язиком…
А у добрім слові, ще й утнуть, здорові,
Пісню гарну, ніби мак:
«Гей, у чисте поле, сиве дике поле
Гайда, виїжджав козак!»
м. Туркменабат, Туркменистан, 12.10.2014
