12.10.2014 14:55
для всіх
234
    
  4 | 4  
 © Лілія Ніколаєнко

Іще півкроку..

Іще півкроку – і театр ілюзій.

Туман-паломник по думках бреде.

Пекельні небеса прорвали шлюзи, 

Іржавим листям обпадає день.


Тікай, душа, із себе та від себе, 

Та тінь твоя до болю приросла.

І кров’ю зацвіли тернові стебла, 

Тлумачать сенс неписаних послань.


Іще півкрику – й запалає тиша, 

Мов голос пекла – музика провин.

В чистилище осіннє кануть вірші, 

І моляться там мертві за живих…


Ще гріх – і проведеш у вічність осінь

Замовиш тризну тужним скрипалям.

І ти падеш, мов грудень-зброєносець

На службі в снігового короля.



12.10.2014р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.10.2014 22:02  Тетяна Белімова => © 

Справді, лише півкроку...

 12.10.2014 15:42  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Сильна поезія!!!

 12.10.2014 15:30  Панін Олександр Мико... => © 

На службі короля закрижаніє серце, а потім - чар весни, марнота сподівань, за літом - осінь, вісімка замкнеться перетікаючих солодощів й страждань.