26.07.2013 20:17
18+
260
    
  6 | 7  
 © Олена Вишневська
Я зрозумів, що найбільший біль приходить
не з далекої планети,
а з глибини серця.
Філіп Дік

Чи я пробачила собі твій біль? НІКОЛИ!

Безглузді будь-які тепер відмовки.

Людські перЕсуди звучать довкола,

І очі рідні із під лоба, як у вовка.

Я не хотіла… То не те… Я знаю винна.

Та не шукай в мені біди причини.

Топила біль свій у вині, як було зимно

А ти? Де був тоді? Скажи, моя частино!

Не половина! Точно знаю, значно більше!

Та що ж тепер? Як не було тебе раніше? !



26 липня 2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.07.2016 22:07  Ольга Терен => © 

Треба обов` язково пробачити і жити далі, хоч це нелегко. Завдають же болю ті, кого ми любимо, хто нам небайдужий. То будьте великодушними до тих, кого справді любите.

 29.07.2013 16:22  Деркач Олександр => © 

Гарно...а пробачать треба, якщо ця людина потрібна...

 27.07.2013 18:23  Тетяна Чорновіл => © 

Болючий вірш! Щирий! І справді, вину бажано розділити пополам! Чи там яку частину кому... Та болю Вашого це не зменшить...
Тож може варто й вину відпустити від себе на всі 4 сторони....

 26.07.2013 18:01  Каранда Галина 

чомусь дуже часто вірші з словами "я винна" звучать саме як звинувачення, а не як покаяння...