Наперебій
Життя моє не солод, життя моє не гній
Іде чомусь воно зі мною наперебій
Життя моє – це коротка злітна смуга
Не знаєш, коли злетиш, коли впадеш
То радість, то туга, якій немає меж
Мовчу, кричу, тускнію і розквітаю теж.
Життя моє – це боротьба з усім, а головне з собою
Із спогадами, де хтось називав любою такою
Життя моє – це небесна синь, і зелень трав, і ржі відбиток
Це гнівна гроза, гарячі сльози і райдуги посмішка у небесах
То на екваторі, то в тропіках, то на протилежних полюсах
Часом прозоре як скло, а згодом не розплутати його ниток
Життя моє – це одвічний пошук папороті цвіту
Головне не знахідка, а щоб у пошуках жити
Наперекір усім й собі я буду його дорогами ходити.
2014 р.