15.10.2014 00:36
для всіх
240
    
  - | -  
 © Анна Харченко

Швидкоплинність

Так само сходить сонце, розвіюючи сни нічної темноти

Ніяк я не збагну чи пізно, чи ще рано й куди мені іти

І досі гріюсь у весняно-усміхнених просторах

Та не знаходжу тієї здавалось би простої теплоти

Так само гойдалки літають, поскрипуючи в ранковій тишині

І раптом оглянусь і зрозумію, давно вже не мені…

Ще ілюзорнішою здається мрія

В якій усе моє життя

Лише одна надія несе мене у майбуття



2014 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!