15.10.2014 00:36
for all
186 views
    
rating - | no usr.
 © Анна Харченко

Швидкоплинність

Так само сходить сонце, розвіюючи сни нічної темноти

Ніяк я не збагну чи пізно, чи ще рано й куди мені іти

І досі гріюсь у весняно-усміхнених просторах

Та не знаходжу тієї здавалось би простої теплоти

Так само гойдалки літають, поскрипуючи в ранковій тишині

І раптом оглянусь і зрозумію, давно вже не мені…

Ще ілюзорнішою здається мрія

В якій усе моє життя

Лише одна надія несе мене у майбуття



2014 р.

Публікації: Анна Харченко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись