Рідна ненька
Як із ненчиного дому
у старе віконечко
виглядала мати сина,
мов яснеє сонечко.
Виглядала, та й питала:
- де ж ти, мій соколику?
Б`єш ти ворогів поганих
За рідну стороночку.
Сам пішов син воювати
за свою країну,
щоби неньку захистити
у лиху годину.
Він повстав проти свавілля,
за мир і за правду,
за родючі наші землі,
за батьківську хату.
Україну нашу любу
треба захищати,
щоб могла спокійно спати
старенькая мати.
Щоб не лила більше сльози,
щоб життю раділа,
щоби пестила онуків,
та й Бога хвалила.
