ВІРШИКИ З НІРКИ
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Позносив віршики в мішках.
Тож малюки його в норі
Смакують забавку в рядках,
Бо люблять хом’ячки малі
Погризти віршики в теплі.
ЗАПРОШЕНИЙ ОБІД
У нору мишачу знадвору
Заглянув хитрим оком кіт,
Сім’ю мишви в голодну пору
Просив у гості на обід.
Тремтіли миші: – Вибач, друже,
Ми згодні й без вечері спати,
Бо в гостях боїмося дуже
Запрошеним обідом стати.
ЦІЛІШИЙ ДЕРЕВІЙ
До дядька Зайця йшла Пищуха
З букетиком деревію.
Той мовив: – За короткі вуха
Я не люблю рідню твою.
Украй засмучена дрімає
Пищуха в нірці степовій,
Бо Зайця за рідню не має.
То й що? Ціліший деревій.
ЧОМУ ОСІНЬ ДОЩИТЬ?
З дощами осінь сіє сніг.
Лякає холод, та не всіх.
В норі невтомний хом’ячок
Зварив кисіль із гниличок,
Змолов зерно, коржів напік
І вклався спатоньки на бік.
А осінь сум дощить в ріллю –
З коржами хоче киселю.
КОЖУШОК ТЕПЛИХ СНІВ
В вітрах осінніх ховрашок
Журився край дороги,
Що вже плямистий кожушок
Не гріє анітрохи.
Та й спати вклався до весни,
Щоб гріли в нірці теплі сни.
КАЗКА ЧЕБРЕЦЕВОГО ЛІТА
Закінчив нору кріт копати
На вогкій теплій глибині,
Стелив, щоб гарно було спати,
На постіль трави запашні.
І черв’яків смачнючих в’язку
Зарив у листя не одну,
Про чебрецеве літо казку
Прошепотів собі до сну…
МИШАЧА ПІСЕНЬКА
У нічній ковбасній тиші
Шурхотіли в нірці миші:
– Шур-шур-шур! З кутка в куточок
Про вареника шматочок.
– Хрум-хрум-хрум! До столу пішки
По сухарики й горішки.
– Шась-шась-шась! По щось смачніше…
Кіт прокинувся!!! Тихіше!
– Ш-ш-ш-ша!
БЕНКЕТ У КОМОРІ
В комору якось пацюки
Забрались крізь діру в стіні,
Все перегризли залюбки
Й пищать: – Запаси тут смачні!
Не їстівний хіба часник!
Гайда по яйця ще в курник!
КОЛИСАНКА З НІРКИ
Полівка колисанку в тиші
Попискувала дітворі
Про небеса, де Зорі-Миші
Між хмар розбіглися вгорі,
За ними Місяць-Кіт пантрує,
Щоб упіймати хоч одну,
А Ніч у нірку вже чарує
Солодкі горошини сну.