21.10.2014 02:24
Без обмежень
134 views
Rating 5 | 7 users
 © Микола Чат

Гобелени осені

Перехитуються клени

Верховіттям поріділим.

Вишиває гобелени

Осінь листям облетілим.


В безголосому повітрі

Дзеленчать озимку ноти.

У захмареній палітрі

Фарби сірої дрімоти.


На м’яких вологих лапках, 

Туманець бреде в долину.

Мухомор у білих крапках, 

«На бочок» вдягнув шапчину.


Із останньої надії

Тче павук безхлібні сіті…

Плавно опускаю вії

І плекаю трепет миті.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.10.2014 12:38  © ... 

Надзвичайно вдячний усім за теплі слова відгуків! 

 21.10.2014 16:07  Тадм => © 

відчутний, як і всі Ваші. чудово! 

 21.10.2014 09:39  Тетяна Чорновіл => © 

Чарівний незбагненний трепет миті. 

 21.10.2014 09:27  Олена Вишневська => © 

Не вистачало Вашої вишуканої лірики! Дуже красиво! Зачаровує! 

 21.10.2014 09:13  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Гарна поезія! 

 21.10.2014 08:36  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Прмємна ніжно-чудова поезія! 

 21.10.2014 07:15  Деркач Олександр => © 

Красиво 

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше